-
1 ground
1. n1) земля; поверхня землі; ґрунт2) ділянка землі3) pl сад; парк4) pl ділянка землі навколо будинку5) дно моря6) спортивний майданчик7) місцевість, область, район8) полігон; аеродром; плац9) фон, тло; ґрунтовка; фунт10) підстава, мотив, причина11) тема, предмет (розмови тощо)12) pl осадок, гуща13) недоїдки14) фундамент15) основний принцип16) pl основи, зачатки17) основоположна частина18) ел. заземлення19) театр. партер20) текст. основаground angle — ав. посадочний кут
ground contamination — військ. зараження місцевості стійкими отруйними речовинами
ground control — наземне управління; управління з землі
ground crew — ав. наземний обслуговуючий екіпаж
ground defence — військ. наземна протиповітряна оборона
ground flare — ав. аеродромний сигнальний вогонь
ground mine — військ. донна міна
ground personnel — ав. аеродромний технічний персонал
ground pilot — військ., розм. член аеродромної команди
ground point, ground zero — епіцентр (атомного вибуху)
ground troops (forces) — військ. наземні (сухопутні) війська
to break fresh ground — піднімати цілину; перен. прокладати нові шляхи
from the ground up — амер. грунтовно, у всіх відношеннях
to hold (to stand) one's ground — утримувати свої позиції, виявляти твердість
to fall to the ground — розвалюватися; виявитися безплідним
to run into the ground — амер. перестаратися
2. adj1) мелений, молотий; подрібнений2) притертий; пришліфований3. v1) сісти на мілину2) мор. примусити викинутися на берег3) ав. приземлятися4) примусити приземлитися5) перешкоджати відривові від землі6) класти (опускати) на землю8) навчати основ (предмета)9) ел. заземлити11) буд. закласти основу (фундамент)4. past і p.p. від grind* * *I n1) земля, поверхня землі; ґрунт, земляcontaminated ground — радіоактивно заражений ґрунт, радіоактивно заражена місцевість; дно моря; гipн. підошва виробки
2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне полеcycling ground — велодром; полігон; аеродром; плац; територія
3) місцевість, область, район; висота4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план5) підстава, причина, мотивgrounds for appeal — юp. підстава для касаційної скарги
6) предмет, тема (розмови, дослідження)7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина9) миcл. нора10) eл. заземлення11) мyз. граунд, остинатний басII a1) наземний; який тримається низько над землею2) аеродромнийIII v1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі3) класти, опускати на землюto ground arms — вiйcьк. складати зброю, здаватися; опускатися на землю
4) базувати, обґрунтовувати5) (in) навчати основам ( предмета)6) eл. заземлювати7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)8) бyд. покласти підмурок9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)IV a1) мелений, товчений, подрібнений2) матовий, матований3) = ground-inV past, p. p. від grind II
См. также в других словарях:
розливатися — а/ється, недок., розли/тися, розіллє/ться і рідко розілля/тися, розіллє/ться, іноді розілля/ється, док. 1) Проливатися, литися на що небудь; розхлюпуватися, розбризкуватися. 2) спец. Мати здатність литися, заповнювати ливарні форми. || Виходити з … Український тлумачний словник
розлягатися — а/юся, а/єшся, недок., розлягти/ся, я/жуся, я/жешся; мин. ч. розлі/гся, лягла/ся, лягло/ся; наказ. сп. розля/жся; док. 1) Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежачи на чому небудь. || розм. Вільно, зручно сідати на що… … Український тлумачний словник
розпинати — а/ю, а/єш, недок., розіпну/ти, розп я/сти/ і розіп я/сти/, зіпну/, зі/пне/ш, док., перех. 1) У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. 2) Класти кого небудь, тримаючи за руки й ноги. 3) перен. Катувати, мучити кого… … Український тлумачний словник
розповзатися — I розповз атися а/ється, недок., розповзти/ся, зе/ться, док. 1) Відповзати в різні боки (про кількох чи багатьох людей, тварин, комах); розлазитися. || Повільно розходитися, роз їжджатися в різні боки, місця; переставати бути разом. || Повільно… … Український тлумачний словник
шугати — а/ю, а/єш, недок. 1) Літаючи, швидко пересуватися в повітрі. || Яскраво спалахувати (про блискавку). || перен. Швидко поширюватися, розноситися (про думки, чутки, звуки і т. ін.). || Швидко злітати вгору або стрімко опускатися вниз. || Падати,… … Український тлумачний словник
